
Запорізька обласна організація ВО "Свобода" вітає всіх патріотів України із 110-ою річницею заснування Революційної Української Партії (РУП) – першою політичною самостійницькою партією в Наддніпрянщині. ВО "Свобода", як послідовна політична сила українців, сповідуючи націоналістичну ідею, є правонаступницею цього самостійницького руху та завжди буде дотримуватися засад, які виникнули на початку визвольних змагань за Самостійну Незалежну Соборну Україну, а саме "кодексу честі" націоналіста, які відображені в "Програмі захисту українців":
Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей.
Головною метою Всеукраїнського об’єднання "Свобода" є побудова могутньої Української Держави на засадах соціальної та національної справедливості. Держави, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу і забезпечить безупинний розвиток української нації.
Вказати у Конституції України, що правонаступність сучасної Української Держави була започаткована ще в Київській Русі, продовжена Галицько-Волинським князівством, Козацькою Республікою періоду Гетьманщини, Українською Народною Республікою, Західно-Українською Народною Республікою, Карпатською Україною та Українською Державою, відновленою Актом 30 червня 1941 року та що Незалежна Україна постала як наслідок понад трьохсотлітньої національно-визвольної боротьби українців.
Визначити європейський україноцентризм стратегічним курсом Держави, згідно з яким Україна прагне стати не лише географічним, але й геополітичним центром Європи.
Усі люди — твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас.
Винести на всенародне обговорення проект Закону про пропорційне представництво в органах виконавчої влади українців та представників національних меншин.
Ввести кримінальну відповідальність за будь-які прояви українофобії
Україна для українців! Отже, вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів.
Ухвалити новий Закон про громадянство, згідно з яким громадянство надаватиметься тільки тим особам, що народилися в Україні або є етнічними українцями, які повернулися з-за кордону для постійного проживання і роботи в Україні.
Дозволити набувати громадянство України у виняткових випадках особам, які проживають в Україні не менше ніж 10 років, вільно володіють українською мовою, знають історію Української Держави та Конституцію України. Заборонити цим особам набувати громадянства України, якщо їх притягали до кримінальної відповідальності.
Передбачити сувору кримінальну відповідальність за незаконне надання та отримання громадянства.
Створити умови для повернення на Батьківщину українським заробітчанам. Зароблені їхні гроші і майно, за умови їх вкладення у розвиток підприємницької діяльності в Україні, вважати інвестиціями, які не оподатковуються.
Ухвалити закон про суворіші антиімміграційні заходи та вдосконалення системи утримання і депортації чужоземців-нелегалів.
Посилити охорону державного кордону та перекрити канали нелегальної міграції.
Запровадити обов'язкову реєстрацію іноземних громадян, які прибувають на територію України. Запровадити, у зв'язку з загрозою міжнародного тероризму та злочинності, єдину систему біометричного контролю для всіх, хто в'їздить в Україну (база даних відбитків пальців, сітківки ока тощо).
Укласти з іншими державами, з територій яких нелегальні мігранти потрапляють в Україну, угоди про реадмісію (повернення нелегалів).
Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.
Ухвалити Закон "Про захист української мови" замість чинного "Про мови в Українській РСР". Створити Державний комітет мовної політики, відповідальний за захист та поширення української мови.
Регламентувати вживання української мови у ЗМІ відповідно до кількості українців – не менше, ніж 78% їх площі та ефірного часу.
Скасувати оподаткування на україномовне книговидання, аудіо- та відео- продукцію, програмне забезпечення.
Запровадити обов'язковий іспит з української мови для держслужбовців та кандидатів на виборні посади. Зобов'язати всіх держслужбовців вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів
Культивувати кращі традиції української педагогіки. Припинити практику механічного копіювання іноземних зразків, зокрема Болонського процесу.
Шануй діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників — і добре буде цілому твоєму народові й тобі.
Визнати боротьбу, яку до кінця 50-х років проводила Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Українська Повстанська Армія (УПА), національно-визвольною боротьбою Українського народу. Визнати вояків УПА та підпільників ОУН учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України.
13. Надати ветеранам ОУН-УПА належні пільги і компенсувати недодані за роки Незалежності.
Оголосити 14 жовтня (св. Покрови – покровительки українського козацтва, день створення УПА) державним святом – Днем Української Зброї.
Провести люстрацію влади. Усунути від влади аґентуру КҐБ та держслужбовців, які працювали на керівних посадах в КПСС.
Скасувати спеціальні пенсії для вислужників совєтського режиму, керівників комуністичної партії та каральних органів СРСР.
Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів.
Забезпечити територіальним громадам право відкликати депутатів місцевих рад, суддів місцевих судів та право висловити недовіру голові виконавчого комітету, землевпоряднику і керівникові відділу внутрішніх справ шляхом плебісциту.
Забезпечити підвищення ролі місцевого самоврядування шляхом перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування за принципом: формування бюджету "знизу вгору".
Запровадити практику якнайширшого прямого народовладдя у територіальних громадах – референдуми, плебісцити, загальні збори тощо. Проводити місцеві референдуми з життєво важливих питань. Запровадити механізм вета громади щодо рішень органів місцевого самоврядування.
Поглибити вплив місцевого самоврядування на життєдіяльність громади шляхом створення будинкових, вуличних, квартальних комітетів та інших органів самоорганізації населення. Дозволяти наділяння землі та нове будівництво у населених пунктах тільки за згодою цих органів. Спірні земельні та будівельні питання вирішувати шляхом проведення місцевих референдумів.
Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.
Ухвалити Закон про контроль не тільки доходів, але й видатків державних посадовців та членів їхніх сімей.
Запровадити в кримінальному законодавстві принцип "чим вища державна посада, тим вищий рівень відповідальності за скоєний злочин"
Революційна Українська Партія (РУП) була створена 11 лютого 1900 року у м. Харкові на так званій "Раді чотирьох", до якої входили члени Харківської студентської громади. Спершу за програму РУП служила промова М. Міхновського, написана ним як проект програми з доручення засновників РУП, виголошена на Шевченківських святкуваннях у Полтаві і в Харкові у березні 1900 і надрукована того ж року брошурою у Львові під назвою "Самостійна Україна". У цій промові проголошено гасло "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ" і, як найближчу мету, поставлено вимогу "повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії".
Микола Іванович Міхновський народився 1873 року в селі Туровці, Прилуцького повіту на Полтавщині, де його батько був сільським священиком. Величезний вплив на становлення його особистості мав батько. Іван Міхновський був хранителем національних традицій і, на відміну від інших священиків, які втрачали своє національне єство, від свого не відступився. Він належав до досить поширеної і глибоко шанованої в українських селах категорії священиків, які перебували в духовній гармонії з оточуючим населенням.
З дитинства Микола Міхновський виховувався на шевченківському "Кобзарі" і творах Котляревського... По закінченні Прилуцької гімназії Міхновський вступив до Київського університету св. Володимира, де вивчав право. В університеті вже існував соціал-демократичній гурток, з яким Міхновський одразу вступив в полеміку з приводу антинаціональної політики соціал-демократії. В Києві він узяв участь в створенні першої української право-радикальної організації – Братства Тарасівців. Це таємне товариство було засноване на могилі Тараса Шевченка влітку 1891 року. Міхновський розробив засади товариства, головним з яких була повна автономія України. Товариство наголошувало: "Україна була, єсть і буде завсіди окремою нацією". Братство Тарасівців вело активну пропаганду серед селян і студентів. Проти тарасівців були всі – і старі українофіли і молоді марксисти. Їх вважали радикалами, яким просто хочеться бути оригінальними. Але незважаючи на це за два роки товариство здобуло членів і прихильників по всій Україні: Київщині, Харківщині, Одещині, Катеринославщині, Полтавщині і Чернігівщині. На київському з'їзді 1892 року організація вирішила перейти до політичної діяльності, але у 1893 році поліція викрила організацію і провела чисельні арешти. І хоча товариство припинило своє існування, початок національному відродженню було покладено.
Заслугою М.Мiхновського перед українською державнiстю слід вважати те, що вiн публiчно заявив про законне право українського народу самостiйно вирiшувати свої проблеми. На рубежі століть, у важкий переломний момент Україна мала такого сміливця, який на всю країну вигукнув гасло: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі", немов передчував, бачив наперед, що це станеться, і це сталося саме у цьому столітті. Ним був Микола Міхновський.
Закликаючи до боротьби за вільну, незалежну Україну, Міхновський писав: "Ми в останнє виходимо на історичну арену, і або поборемо, або вмремо... Ми не хочемо довше бути євнухами, не хочемо довше зносити панованнє чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любовию до України. Сини Вкраїни! Ми, як той Антей, доторкаючись до землі, наберемось усе більшої сили й завзяття... Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Вкраїні і кожен, в кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось! ...Вперед! бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!"